призначення

-я, с.

1) Дія за знач. призначити.

2) Розпорядження на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди-небудь. || Офіційний документ на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди-небудь.

3) Роль, завдання кого-, чого-небудь у житті, існуванні. || Цілеспрямованість, мета створення чого-небудь. || Мета використання чого-небудь. || у сполуч. з прикм. у род. в. Мета використання (за знач. прикм.). || Спосіб використання або застосування чого-небудь. || у сполуч. з прикм. у род. в. Спосіб використання (за знач. прикм.). Використовувати за призначенням. Поїзд далекого призначення.

••

Пункт (мі́сце) призна́чення — наперед визначений пункт, місце, куди має прибути хто-небудь або бути прислане що-небудь.

4) Те, що має статися, неминуча доля; фатум.

5) Приписаний лікарем спосіб лікування або ліки хворому.